ОСНОВНІ ДАНІ ПРО ОБ’ЄКТИВИ

Макрозйомка

Максимальна кратність збільшення

Збільшення будь-якого об’єктива визначається його фокусною відстанню. У макрозйомці нас також цікавить, наскільки ми можемо наблизитися до об’єкта зйомки. Ці два фактори – фокусна відстань і мінімальна фокусна відстань – визначають максимальну кратність збільшення об’єктива, який іноді називають "коефіцієнтом відтворення". Що більше Ви можете наблизитися до об’єкта зйомки з об’єктивом із певною фокусною відстанню, то вищу кратність збільшення Ви отримаєте.

Класичне визначення макрооб’єктива – це об’єктив із максимальною кратністю збільшення принаймні 1:1, або "1х" у технічних характеристиках об’єктивів. Це означає, що об’єкт зйомки можна відтворити в реальному розмірі на матриці зображення фотоапарата: 10-міліметровий об’єкт можна спроектувати на матрицю як 10-міліметрове зображення за умови, що об’єктив розташований достатньо близько до об’єкта. Максимальна кратність збільшення 1:2 або "0,5х" означає, що максимальний розмір зображення того ж 10-міліметрового об’єкта на матриці дорівнюватиме 5 мм, тобто половині реального розміру.

0,35 x зображення квітки

0,35 x

1,0 x зображення квітки

1,0 x

Інші характеристики макрооб’єктивів, які Вам варто знати

Макрооб’єктиви розроблено спеціально для забезпечення оптимальних оптичних характеристик за дуже малих фокусних відстаней. Зазвичай найчіткіші зображення з цими об’єктивами можна отримати при зйомці зблизька, проте це не означає, що їх можна використовувати виключно для макрозйомки. Багато макрооб’єктивів також демонструють відмінні технічні характеристики при звичайній зйомці.

Ще однією важливою особливістю макрооб’єктивів за використання на малій відстані є дуже мала глибина різкості. Це означає, що для досягнення бажаної деталізації фокус доводиться підбирати дуже ретельно. У деяких ситуаціях фокусування спрощує штатив. Під час зйомки деяких об’єктів для отримання достатньої глибини різкості може знадобитися трохи зменшити значення діафрагми. Однак мала глибина різкості може стати в нагоді, коли потрібно сфокусуватися на певних деталях і розмити фон, аби він не відвертав уваги від об’єкта зйомки.

[1] Мінімальна фокусна відстань (прибл. 13 см за 1-кратного збільшення) [2] Робоча відстань (прибл. 2 см за 1-кратного збільшення) [3] Мінімальна фокусна відстань (прибл. 35 см за 1-кратного збільшення) [4] Робоча відстань (прибл. 16 см за 1-кратного збільшення) [5] Поверхня матриці зображення

Мінімальна фокусна та робоча відстань

Така характеристика об’єктива, як "мінімальна фокусна відстань", може бути незрозумілою. Мінімальна фокусна відстань вимірюється від об’єкта зйомки до задньої фокусної точки об’єктива, що знаходиться на поверхні матриці зображення в корпусі фотоапарата. Термін "робоча відстань" означає відстань між об’єктом зйомки та переднім елементом об’єктива.

Якщо вказано, що мінімальна фокусна відстань об’єктива становить, наприклад, 0,2 м (20 см), то, в залежності від товщини корпусу фотоапарата й довжини об’єктива Ви можете мати лише декілька сантиметрів робочої відстані при фокусуванні на мінімальній фокусній відстані, щоб зробити макрознімок 1:1. Якщо Ви знаходитесь так близько до об’єкта зйомки, це може ускладнити умови освітлення (для вирішення цієї проблеми існують спеціальні спалахи для макрозйомки та кільцеві спалахи), а також за найменшого руху об’єкта чи фотоапарата, й умови фокусування. До того ж на такій близькій відстані Ви ризикуєте відлякнути живі об’єкти зйомки. Якщо у Вас виникають такі проблеми, потрібно вибрати макрооб’єктив із більшою фокусною відстанню для збільшення робочої відстані.